main-logo

Новий закон “Про валюту”

Як відомо, 21 червня Верховна Рада схвалила Закон “Про валюту і валютні операції” у другому читанні та в цілому. Документ підтримало 228 народних депутатів.

Раніше передбачалося, що закон замінить більш десяти нормативно-правових актів: декрет Кабміну, а також ряд інструкцій, положень, листів і роз’яснень самого Нацбанку. Головний принцип, закладений в законі, полягає в тому, що “дозволено все, що не заборонено законом”.

В законі є кілька ключових напрямків.

Перше, що стосується населення — українці зможуть інвестувати за кордон без отримання індивідуальних валютних ліцензій.

До кризи для проведення такої операції потрібно було отримувати дозвіл Нацбанку: для цього потрібно було зібрати пакет оригіналів документів, які б підтвердили джерело доходів для таких операцій, а також цільове використання цих коштів.

Але навіть якщо весь пакет документів був зібраний, Нацбанк міг відмовити в проведенні операції. Під час кризи 2014 року Нацбанк взагалі повністю заборонив такі операції — аж до літа 2017 року.

Минулого року інвесторам дозволили виводити за кордон до 50 тис. дол на рік. Але для цього необхідно отримати електронну ліцензію від регулятора.

Клієнт надає в банк, в якому він буде проводити операцію, всі необхідні документи (включно з підтвердженням офіційного доходу), банк онлайн направляє інформацію в НБУ, а той уже вносить інформацію про цю операцію в єдину базу. Якщо клієнт захоче провести ще одну операцію в іншому банку, перевищивши у такий спосіб дозволений ліміт, Нацбанк таку операцію “не пропустить”.

Після набуття чинності закону дозволи і індивідуальні валютні ліцензії уже будуть непотрібні. Вистачить пройти стандартний контроль в банку.

У Нацбанку уточнюють, що зараз існує два види ліцензій — генеральні та індивідуальні (6 типів). Після набуття чинності закону залишиться тільки одна — валютна. Її потрібно буде отримувати небанківським фінансовим компаніям, які захочуть працювати з валютою. Дозвіл на роботу з валютою для банків буде автоматичним: воно буде включено в загальну банківську ліцензію.

Друге — закон дозволить зняти зайвий валютний контроль з дрібних операцій як для населення, так і для бізнесу.

У Нацбанку підрахували, що українці в рік роблять понад 1 млн операцій з купівлі або певедення валюти на суму до 150 тис. грн в еквіваленті. Але на їх частку припадає 40% від усієї кількості валютних операцій і лише 3% — від обсягу.

Нацбанк пропонує скасувати для таких операцій валютний контроль і поширити його тільки на операції понад 150 тис. грн (так само як фінмоніторинг). При цьому вже є ініціатива підвищити поріг операцій, які потрапляють під фінмоніторинг удвічі — до 300 тис. грн.

Але найбільше закон буде корисний компаніям, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність — експортерам та імпортерам.

По-перше, Нацбанк пропонує продовжити максимальний термін для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до більш ніж 180 днів. Головне правило — дотримуватися термінів контрактів.

Регулятор буде збирати дані про терміни закриття контрактів для статистичних цілей. Таке нововведення дозволить українському бізнесу розраховуватися з контрагентами в терміни, зручні їм самим і не буде необхідності вираховувати дати, щоб не потрапити під санкції.

Також експортерам не потрібно буде продавати валютну виручку, а компанії зможуть купувати валюту без прив’язки до конкретного експортного контракту.

По-друге, Нацбанк послабить санкції за порушення валютного регулювання. Зараз розмір штрафу може досягати 100% від суми операції, а в деяких випадках компанія може навіть втратити статус суб’єкта ЗЕД, наприклад, за порушення термінів закриття контрактів.

По-третє, якщо компанія захоче залучити кредити з-за кордону, то реєструвати їх в Нацбанку не потрібно буде. Компанія буде повідомляти Нацбанк про залучення коштів вже після настання такого факту. Відпаде необхідність і в декларуванні валютних цінностей за кордоном.

У той же час в Нацбанку зазначають: лібералізація не означає відсутність контролю. Нацбанк як орган валютного нагляду і банки, які будуть виконувати роль агентів валютного контролю, матимуть право вимагати від компаній і фізосіб документи по проведених операціях. А НБУ і ДФС зможуть проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства.

Правда, є в пропозиціях Нацбанку і свої мінуси.

Незважаючи на те, що в законі немає ніяких заборонних заходів, це не означає, що їх зовсім не буде. При необхідності Нацбанк самостійно зможе встановлювати обмеження, якщо побачить на валютному ринку ризики.

Наявність ризиків повинен підтвердити незалежний орган — Рада з фінансової стабільності, в яку входять представники Нацбанку, Мінфіну, Фонду гарантування вкладів фізосіб, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Нацкомісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Після цього саме Рада має порекомендувати Нацбанку ввести нові обмеження.

Серед обмежень, які будуть “в арсеналі” Нацбанку — обов’язковий продаж частини валютних надходжень, встановлення термінів розрахунків по експортно-імпортних контрактах і вимог до операцій, пов’язаних з рухом капіталу, введення спеціальних дозволів на валютні операції і резервування за валютними операціями.

У законі зазначається, що такі обмеження можуть вводитися на півроку. Але за необхідності їх можна буде пролонгувати. За фактом такі санкції можуть стати безстроковими.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через сім місяців перехідного періоду з дня набрання ним чинності.

Тобто, шість місяців перехідного періоду триватиме доопрацювання нормативно-правових актів Національного банку, після чого регулятор оприлюднить їх. А сам закон буде введено в дію через 30 днів після оприлюднення відповідних нормативно-правових актів.