main-logo

ФОП не оформив працівника: рішення ВСУ

В ході інспекційного відвідування встановлено, що ФОП  було допущено до роботи 5 громадян без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу. Натомість ФОП укладено з вказаними особами цивільно-правові договори, які мають ознаки трудових договорів, в яких відсутній характер, вид і об’єм робіт, послуг, які виконавець зобов’язаний виконувати.

Підприємця притягнуто до адмівідповідальності за статтею 41 Кодексу України про адміністративну відповідальність, а потім ще до фінансової відповідальності за статтею 265 Кодексу законів про працю України. Підприємець вважає рішення працівників Держпраці неправомірним.

Верховний суд України (ВСУ) відмітив: при притягненні ФОП до відповідальності на підставі згаданих норм однакові суб’єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору). Підприємець вважає, що відповідальність за одне й те саме порушення двічі суперечить статті 61 Конституції України: ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Верховний суд виходив з позиції про неможливість одночасного притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч. 3 ст. 41 Кодексу України по адміністративні правопорушення за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

ВС/КАС звертає увагу, що у разі притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України і частини третьої статті 41 КУпАП, повністю збігаються суб’єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Притягнення його до відповідальності за одне й те саме порушення двічі суперечить статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність та одне й те саме правопорушення, для застосування статті 61 Конституції України необхідно з’ясувати чи належить відповідальність, передбачена статтею 265 КЗпП України і статтею 41 КУпАП до одного виду.

Щоб визначити до якої юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення частини другої статті 265 КЗпП ВСУ брав до уваги: мету відповідальності — покарання роботодавців за порушення законодавства про працю та легалізація фонду оплати праці; характер шкоди — шкоду заподіяно суспільству, а не працівнику; вид стягнення — фінансова санкція у виді штрафу; суб’єкт, який притягує до відповідальності — державний орган; джерело сплати — штраф зараховується до державного бюджету.

ВСУ вбачає тотожність визначення правопорушення за абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України та частини третьої статті 41 КУпАП: «фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)». Обставини, що слугують підставою їх встановлення для ФОП — ідентичні. Тож такі правопорушення належить за своєю природою (основними ознаками) до такого виду юридичної відповідальності як адміністративна відповідальність.

Оскільки першою набрала законної сили постанова про притягнення ФОП до адмівідповідальності у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн, рішення Держпраці про притягнення відповідальності за статтею 265 КЗпП (фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення) є порушенням статті 61 Конституції України.

Справа №806/2143/18, 22.04.2019 р.